25 грудня 2024 року літак Embraer E-190 авіакомпанії ЗАТ «Азербайджанські авіалінії» (AZAL), що прямував за маршрутом Баку–Грозний, був підбитий російським зенітно-ракетним комплексом “Панцир-С1”, у повітряному просторі РФ. Командир повітряного судна Ігор Кшнякін та другий пілот Олександр Калянінов спрямували літак над Каспійським морем до міжнародного аеропорту Актау (Казахстан), незважаючи на аномальні системи управління.

Повітряне судно зазнало авіакатастрофи під час аварійної посадки поблизу міста Актау. На борту перебували 62 пасажири, а також п'ять членів екіпажу. Внаслідок авіатрощі загинули 38 (у тому числі 3 члени екіпажу), вижили – 29 осіб.

Трагедія в небі над Актау могла обернутися ще страшнішими наслідками, якби не героїзм другого пілота Олександра Калянінова та капітана Ігоря Кшнякіна. Виконуючи професійні обов’язки, вони до останньої секунди намагалися урятувати якомога більше людей, які перебували на борту літака, що втратив керування, не слухався пілотів через серйозні пошкодження.

Олександр Калянінов – випускник Української державної льотної академії (м.Кропивницький).

На знак вшанування пам’яті героя, керівництво Української державної льотної академії за підтримки народного депутата України Романа Грищука, Посольства України в Азербайджанській Республіці та Об’єднаної діаспори азербайджанців України, ухвалило рішення присвоїти ім’я Олександра Калянінова одній з аудиторій академії (Наказ ректора Української державної льотної академії Сергія Неділько від 09.01.2025 № 3/аг «Про присвоєння навчальній аудиторії № 107 імені Олександра Калянінова та створення експозиції в іменній аудиторії»).

Упорядкування аудиторії буде здійснено за допомогою Обʼєднаної Діаспори Азербайджанців України (Кіровоградська область).

Іменна аудиторія стане символом героїзму та міжнародної солідарності з азербайджанським народом. Це данина поваги до героїчної самопожертви та натхнення для майбутнього покоління пілотів.

Розглядається можливість створення окремої стипендії імені Олександра Калянінова для здобувачів вищої освіти з Азербайджану, які навчатимуться в УДЛА.

ЖИТТЄПИС

Дитинство

Олександр Георгійович Калянінов народився 11 грудня 1992 в м. Баку, Республіка Азербайджан.

Він був єдиною дитиною в родині.

Батько – Георгій Олександрович – пілот гелікоптера Мі-8. У 1984 році закінчив Кременчуцьке льотне училище цивільної авіації; 30 років працював у Забратському авіапідприємстві (Аеропорт Забрат [Zabrat] розташований у передмісті Баку).

Літав на «хімії» (обробка полів), у санітарній ланці, виконуючи замовлення санавіації по всьому Азербайджану, перевозив лікарів та хворих.

Добровольцем воював три роки. Це позначилося у подальшому на стані здоров'я. У 2017 р. він раптово помер від інфаркту міокарда. Георгій Олександрович, на жаль, не дожив до того дня, коли його син Олександр почав літати у великій авіації.

Олександр з 9-ти років уже визначився з вибором професії, мріяв стати пілотом: Зі спогадів матері: «Раніше були популярними у дітей та підлітків щоденники дружби. Сашко товаришував з Мурадом, наші родини жили в одному будинку, хлопці залюбки гралися на подвір'ї. Мурад запропонував Саші заповнити щоденник. Там була графа: Ким ти хочеш стати? Мій син написав: “Хочу стати пілотом”. Лише нещодавно мама Мурада показала мені цей щоденник. Для Сашка тато був прикладом і професіоналізму, і мужності. Беззастережний авторитет. Після смерті батька Сашко відразу змужнів, подорослішав. Усвідомив, що став старшим у сім'ї, чоловіком, на якого лягла відповідальність за маму та бабусю. Прагнув якнайшвидше почати працювати, щоб фінансово підтримати родину, став ще серйозніше і уважніше ставитися до життя. Хоча легковажним він ніколи не був – не по роках вдумливий і свідомий. Незважаючи на м'якість характеру, витриманість і тактовність, у ньому все ж таки був міцний чоловічий стрижень, давалося взнаки коріння пращурів, донських козаків».

Матір Олександра, Олена Юріївна, працювала в проєктному інституті, після заміжжя присвятила себе сім'ї. Коли син підріс, закінчила Асоціацію Професіоналів Фітнесу, 15 років була тренером групових аеробних тренувань, проводила заняття з аквааеробіки, пілатесу, закінчила курси з Тай-бо у Києві. Також зацікавилася космоенергетикою. Пройшла навчання з Атма Крійя Йоги.
На початку 2020 року Олена відкрила магазин жіночого одягу «818boutique», а вже у березні розпочався карантин у зв'язку з пандемією COVID-19. Уникнути банкрутства не вдалося. Потрібні були постійні грошові вливання, а фінансової підтримки після смерті чоловіка не було. Син на той момент не працював.
Олександр успадкував від матері тонкий естетичний смак, любов до мистецтва, поезії, захоплення східною філософією та практичною йогою.

Олександр разом із мамою та бабусею Маргаритою Олександрівною жив у квартирі п'ятиповерхового будинку, зведеного ще у 1940-ві роки. Там пройшло все його коротке життя і звідти він пішов 25 грудня 2024 р. у свій останній рейс, який обірвав його життя і поховав усі надії та плани на майбутнє.

Олена Кальянінова поділилася своїми спогадами про дитинство сина: «Маленький був, десь 2-3 роки, любив грати у дворі, бігати на свіжому повітрі з хлопцями. Коли ми піднімалися додому, всі сусіди вибігали, думали щось трапилося. Це він так кричав із першого поверху, що додому не хоче йти. Я сусідам пояснювала: все нормально, ми просто додому йдемо. А як став старшим, захопився іграми на приставках. На вулиці менше часу проводив».

Олександр з дитинства вчився труднощі долати самотужки. Мама розповіла про випадок, який стався із Сашком у чотири роки. На подвір'ї їхнього будинку був басейн, більшість якого залита цементом і тільки в кутку був отвір зі сходами вниз. І син, граючись, випадково туди впав. Навколо людей не було. Сашко не кричав, не кликав на допомогу, а сам зумів вибратися. Додому прийшов у забрудненому мокрому одязі. Був сонячний день. На запитання мами: – чому ти мокрий, відповів: дощик на вулиці, я в калюжу впав. Не хотів, щоб мама хвилювалася. І вже через багато років розповів матері, як було насправді.

Навчання у Бакинському Європейському Ліцеї

Коли готувалися до вступу у Європейський ліцей, батьки записали Сашка паралельно до 1-го класу звичайної школи (№ 160, була недалеко від домашньої оселі), оскільки до ліцею вступити було складно – передбачалося складання трьох іспитів. Переважно учнями ставали діти, які проходили підготовчі курси на базі Євроліцею, займалися з вчителями та психологом цього закладу. А Сашко цілий рік, що передував вступу, відвідував курс «Розумники та розумнички» при бакинському Будинку офіцерів. Там, серед іншого, фахівці розвивали у дітей логічне мислення. Він успішно вступив до Ліцею з першого разу. Це було навіть несподіванкою для батьків, але хлопець легко впорався з усіма вступними завданнями.

Якось після уроків Олександр прийшов додому значно пізніше, ніж зазвичай. На запитання мами – що трапилося, пояснив, що у вагоні метро заснув та проїхав свою зупинку. Довелося вертатися назад. Програма в ліцеї була насиченою з першого класу: після основних уроків – різні гуртки, розвиваючі заходи. Ще під час вступу до ліцею адміністрація попереджала батьків, що вчитися їхнім дітям буде складно. Коли Сашко захопився спортом (айкідо), то поєднувати тренування та змагання з навчанням зміг лише півтора роки.

Олена Кальянінова пригадала яким він був самостійним змалечку: «Після закінчення другого класу вирішив: “Я сам їздитиму до школи”. На мої заперечення: “Саша, другий клас!” він відповів: “Ні, я сам їздитиму, я вже дорослий”. Хлопчик був високий на зріст, виглядав старшим за свої роки. Відстань між будинком та ліцеєм була значною: кілька станцій метро, наземний транспорт та частина дороги пішки. Батьки разом із ним розробили найбільш безпечний маршрут. Син дав слово бути уважним, не перебігати дорогу, йти через перехід. І з третього класу самостійно добирався до ліцею і назад».

Складнощі підліткового перехідного віку обійшли його – не був конфліктним. Не любив тусовки та дискотеки, був скромним, навіть сором'язливим. Дуже чемним був: випадково наступить на лапу домашньому улюбленцю – лабрадору Моллі – обов'язково вибачиться: «Пробач мені, Молько».

Педагоги Євроліцею згадують Олександра як розумного, ерудованого, дисциплінованого та чесного учня, готового у будь-який момент прийти на допомогу. Він відрізнявся своєю добротою та посмішкою. Був дуже цілеспрямованим та відповідальним.

Заступниця директора ліцею Сабіна Байрамова була його вчителькою та класною керівницею з 5-го по 11-й клас: «Незважаючи на те, що Саша не був азербайджанцем за національністю, вільно говорив азербайджанською мовою, поважав і знав традиції країни, в якій народився і виріс. Олександр завжди мріяв обрати професійну стежину батька і пов'язати своє життя з небом. Підтримував добрі стосунки з друзями, вони часто зустрічалися. Вчителі та однокласники щиро любили його».

Пані Сабіна пригадала випадок, коли його однокласнику та близькому товаришу на уроці стало зле. Дитина почала втрачати свідомість. Олександр так оперативно, за лічені секунди, зреагував, підхопив, підставив руки і не дав впасти. Поки вчителька від дошки встигла підійти до останньої парти, Сашко вже допоміг хлопцеві і міцно тримав його. Жертовність, піклування про ближнього були його відмінними рисами характеру завжди.

Вчителька англійської мови переказала розмову, що відбулася у неї з другокласником Олександром: якось, під час уроку, він повідомив, що обов’язково стане пілотом, як його тато. Педагог зауважила, що в такому разі доведеться відвідувати багато країн і щоб розуміти людей – треба добре знати англійську мову. Сашко уважно подивився на вчительку і твердо відповів: «Ви маєте рацію, так, я буду сумлінно вчити англійську». І з того разу не було жодного випадку, коли б Сашко прийшов на урок непідготовлений.

Адміністрація навчального закладу відзначає бездоганне виховання Олександра, яке надали йому батьки. Вони, особливо мама, завжди цікавились поведінкою та оцінками свого сина.

В Атестаті (№ 691118) про середню освіту у випускника Європейського ліцею Олександра Калянінова переважали оцінки «відмінно», у тому числі з англійської та французької мов.

Національна Академія Авіації. Ізмірський технологічний інститут

Багатогранність характеру, відмінна пам’ять, поєднання гуманітарних здібностей з тяжінням до технічних наук стали основою формування Олександра як професійного пілота.

Олександр мав особливі здібності до вивчення іноземних мов. Це допомогло йому вступити до університету в Туреччині.

Навчаючись на першому курсі Національної Академії Авіації, він рік стажувався в технологічному інституті (тур. İzmir Yüksek Teknoloji Enstitüsü, İYTE) – державному університеті, розташованому в місті Ізмір, удосконалюючи англійську.

Запорукою його успіху були глибокі знання не тільки турецької та англійської мов, а й дисциплін професійної підготовки; сумлінне ставлення до навчання, наполегливість, а також вміння застосовувати набуті знання у проведенні досліджень і належно їх презентувати.

Керівництво університету гідно оцінило рівень знань свого студента. Підтвердженням цього є один із багатьох Листів Подяки, які надходили до Бакинського Європейського Ліцею, про високі результати навчання в İYTE випускника ліцею Олександра. Особливо відзначався рівень знання англійської мови:
«Шановна Алієва Сабіна Тагл.
Ми хочемо, щоб Ви знали, що Олександр Калянінов був одним із наших найцінніших студентів. Він був розумним, працелюбним і мав здатність впоратися навіть із найскладнішими обставинами, що і демонстрував під час навчання на підготовчому курсі в IZTECH.
Він завжди ставився до занять з ентузіазмом, був готовий до нових викликів і охоче брав участь у різних заходах. Ви маєте всі підстави пишатися ним. Олександру пощастило мати таких підтримуючих вчителів у старших классах, як Ви.
Дякуємо за Ваш внесок в успіх Олександра під час навчання в IZTECH.
З найкращими побажаннями, Деврім Аккая Білгін, викладач англійської мови школи іноземних мов Ізмірського інституту технологій. 31.05.2011 р.».
(Dear Aliyeva Sabina Tagl,
We want you to know that Aleksandr Kalyanlnov is one of our most valued students. He is bright, hardworking, and he has the ability to cope with even the most difficult circumstances as he did so during his prep year at IZTECH.
He always comes to class full of enthusiasm, ready to take on new challenges, and eager to participate in everything. You deserve to be very proud of him. Aleksandr is fortunate to have such a supportive teachers at high school.
Thank you for your contribution to Aleksandr’s success at IZTECH.
Kind Regards, Devrim Akkaya Bllgln
Izmir Institute of Technology School of Foreign Languages Instructor of English. 31.05.2011).

Проявляючи наполегливість та працелюбність Олександр розпочав шлях до мрії та упродовж чотирьох років навчався на факультеті льотно-технічної експлуатації повітряного транспорту (з 2013 р. – факультет повітряного транспорту) Національної Академії Авіації.

Для нього не було перешкод у вивченні мов. В академії навчався у англійському секторі, на тренажерах займався в групі азербайджанського сектору.

Успішно, за шість місяців замість дванадцяти склав усі 14 іспитів ІКАО (Міжнародна організація цивільної авіації) на отримання сертифікату. Готувався вдень та вночі – шість підручників, кожний по три тисячі сторінок.

Рішенням № 10 Державної Атестаційної Комісії Національної Академії Авіації від 2 липня 2015 р. Калянінову Олександру Георгійовичу присвоєно ступінь бакалавра за напрямом вищої спеціалізації «Польотна інженерія» (Диплом бакалавра А №063134).

У Додатку до диплому бакалавра, розділі «Найменування предмета за навчальним планом та отримана оцінка» переважна більшість оцінок – «відмінно».

Оскільки даний диплом може бути підставою для вступу до магістратури, Олександр скористався можливістю продовжити авіаційну освіту.

Льотна академія Національного авіаційного університету (Україна, м. Кропивницький)

З 01 листопада 2018 року Олександр Калянінов був зарахований студентом 1 курсу Льотної академії Національного авіаційного університету (у теперішній час – Українська державна льотна академія, м. Кропивницький).

Олександр навчався на факультеті льотної експлуатації за навчально-професійною програмою «Льотна експлуатація повітряних суден».

В Льотній академії зберігається особова справа Олександра Калянінова. Серед документів:

• Протокол вступної співбесіди (№ 38) Калянінова Олександра, яка відбулась 14.10.2018 р.
• Відповідь на білет № 16 фахового вступного випробування Калянінова Олександра. Одне з питань білету – дії екіпажу (зокрема, другого пілота) у випадку вимушеної посадки ПС поза аеродромом.
• Аркуш результатів вступних випробувань Калянінова Олександра.
• Залікова книжка № 318521 студента Льотної академії Національного авіаційного університету Калянінова Олександра.
• Наказ начальника ЛА НАУ від 14 жовтня 2018 року, протокол№18 про зарахування на навчання Калянінова Олександра Георгійовича з 01 листопада 2018 року студентом 1 курсу заочної форми навчання Льотної академії Національного авіаційного університету.
• Додаток до наказу про зарахування на навчання Калянінова Олександра Георгійовича в ЛА НАУ.
• Витяг з наказу начальника ЛА НАУ Сергія Неділько про переведення Калянінова Олександра, який виконав навчальний план першого курсу освітнього ступеня «Магістр», на другий курс факультету Льотної експлуатації.
• Наказ начальника Льотної академії НАУ № 150/о від 26 лютого 2021 року «Про завершення навчання студентів заочної форми навчання факультету льотної експлуатації та обслуговування повітряного руху (ЛЕОПР) освітнього ступеня: Магістр».
  Витяг з Наказу: «На підставі рішення Екзаменаційної комісії за результатами проведення атестації випускників 2021 року факультету ЛЕОПР заочної форми навчання спеціальності 272 “Авіаційний транспорт”, освітньо-професійної програми “Льотна експлуатація повітряних суден” (протокол від 26.02.2021 № 1) наказую:
  Калянінову Олександру Георгійовичу (контракт, Азербайджан), який успішно виконав освітньо-професійну програму “Льотна експлуатація повітряних суден” (315М н/г), присудити освітній ступінь магістра за спеціальністю 272 “Авіаційний транспорт”, присвоїти кваліфікацію Магістра з авіаційного транспорту, інженера-пілота, інженера-дослідника і видати диплом магістра встановленого зразка».
• Диплом Магістра М21 № 031662 Олександра Калянінова, виданий 06.04.2021 про закінчення навчання в Льотній академії Національного авіаційного університету та здобуття професійної кваліфікації: Інженер-пілот, інженер-дослідник.
• Додаток до диплома магістра М21 № 031662 Олександра Калянінова (інформація про присвоєну кваліфікацію; відомості про програму, накопичені індивідуальні кредити та отримані бали/оцінки; додаткова інформація тощо).

Робота в авіаційній компанії «Азербайджанські авіалінії»

Незадовго до працевлаштування у «Азербайджанські авіалінії» О. Калянінов повернувся до цивільного життя після проходження служби в лавах збройних сил Азербайджану.

Але невдовзі почалася пандемія COVID-19, і Олександр як пілот-стажер три роки займався лише на тренажерах. І тільки у серпні 2023 року запрацював на повну силу, літав до країн СНД, Туреччини, Кіпру, Еміратів. З кожної зарплати обов'язково переказував гроші матері: «Ні в чому собі не відмовляй. Купи, що хочеш, і обов'язково – бабусі».

Олександр отримав Свідоцтво комерційного пілота, AZE.FCL.00203.A.CPL, видане Державним агентством цивільної авіації Азербайджанської Республіки (з 14.02.2024 до 14.02.2034), кваліфікаційні позначки: «CP-EMB170» до 26.07.2025, «IR-EMB170» до 26.07.2025, спеціальні позначки: «MIN-EMB170-CAT II» до 26.07.2025.

Загальний наліт другого пілота О.Г. Калянінова складав 828 год. 50 хв., з яких – E-170/190: 670 год. 06 хв.; Cessna-172S: 158 год. 44 хв.

Останню перевірку техніки пілотування та навігації пройшов 08 жовтня 2024 р., льотний екзаменатор – пілот-інструктор ЗАТ «Азербайджан Хава Йолари», загальна оцінка – «Satisfactory».

Тренування на тренажері: Recurrent Simulator Training – 03.11.2024 р.; Recurrent Proficiency Check – 16.11.2024 р.

Через рік роботи в «Азербайджанських авіалініях» Олександр отримав заслужену відпустку. Заздалегідь спланував поїздку до Європи. Повідомив матері, що обрав Францію. Він відсвяткував свій 32-й день народження 11 грудня – за 14 днів до загибелі.

Через тиждень після завершення відпочинку – перший політ до Грозного. Він же виявився і останнім…

АВІАЦІЙНА КАТАСТРОФА EMBRAER E190 ПОБЛИЗУ м. АКТАУ

Склад екіпажу рейсу № 8243:
Командир повітряного судна (КПС) – Ігор Кшнякін (загинув).
Другий пілот – Олександр Калянінов (загинув).
Старший бортпровідник – Хокума Алієва (загинула).
Бортпровідник – Зульфугар Асадов.
Бортпровідник – Айдан Рагімлі.

Хід подій

Події в небі над Північним Кавказом та Каспійським морем

Під час підльоту до аеропорту призначення літак перенаправили в аеропорт «Уйташ» (Махачкала), згідно з прес-службою аеропорту Грозного, через туман, хоча в опублікованих, але неверифікованих записах радіообміну пілота з диспетчером про туман немає жодного слова. Судячи з цих записів, о 08:11 за місцевим часом командир повідомив диспетчеру, що йде на Баку, за хвилину – що обидва GPS втрачені, а о 08:16 – що у літака відмовило керування. О 08:17 пілот повідомив, що слідує до Мінеральних Вод, а о 08:20, дізнавшись інформацію про погоду там, попросив дати Махачкалу. О 08:22 пілот повідомив про відмову гідравліки, а за хвилину – що піде на Махачкалу.

Командир літака двічі спробував посадити літак в аеропорту Грозного, але не зміг. Про невдалі спроби приземлитися в Грозному говорять також пасажири і бортпровідники, що вижили. Так, за словами одного з тих, хто вижив, Субхонкула Рахімова, пілоти намагалися тричі посадити борт у Грозному, але «втретє щось вибухнуло». Вибух, за словами Рахімова, не був схожим на вибух усередині літака. Про вибух зовні судна розповів і бортпровідник Зульфугар Асадов, який вижив. Інший пасажир Заур Мамедов також розповів про вибухи. За словами бортпровідниці Айдан Рагімлі, яка вижила, після першого удару відкрилися кисневі маски, і коли бортпровідники хотіли звернутися до пасажирів, стався другий удар, під час якого бортпровідник Асадов отримав травму лівої руки, всередину літака потрапили уламки. На кадрах із салону літака, знятих до катастрофи, видно, що в літаку сталася розгерметизація, у кріслах помітні дірки, а пасажири кажуть, що постраждалим потрібні засоби перев'язки.

Проте повідомлень про закриття аеропорту в столиці Чечні вранці 25 грудня не було ні в російських інформаційних агенціях, ні в телеграм-каналах. Гендиректор аеропорту Грозного Альві Шахгірієв заявив, що режим «Килим» вводили вже після того, як командир повітряного судна вирішив піти на запасний аеродром. Керівник польотів аеродрому в Грозному Джамлайл Баканаєв також підтвердив, що план «Килим» було введено вже після того, як літак був збитий. Ранком 25 грудня секретар Ради безпеки Чечні Хамзат Кадиров відзвітував «про знищення всіх безпілотників у небі над Чечнею», а наступного дня його дядько, голова Чечні Рамзан Кадиров, нагородив Хамзата Кадирова медаллю «За заслуги перед Чеченською Республікою».

Близький до російських спецслужб телеграм-канал «ВЧК-ОГПУ» повідомив, що за словами допитаного 29 грудня диспетчера з Грозного Алі Ідрісова, який вів повітряне судно в момент трагедії, він не мав уявлення про атаку БПЛА і роботу ППО, а сам інцидент він нібито розглядав до останнього як зіткнення з птахами, відштовхуючись від повідомлення екіпажу літака. Про план «Килим» Ідрісову, як він запевняє, стало відомо на 22-й хвилині (у районі 08:21), тобто через п'ять хвилин після того, як екіпаж літака повідомив про враження судна, яке було помилково прийнято за зіткнення з птахами.

Згідно з даними «ВЧК-ОГПУ», в Грозному на момент враження судна знаходилися доставлені, незадовго до авіаційної пригоди, з Сирії два «Панцирі», С-300 і ЗРК «Бук», але пуски ракет здійснював тільки один розрахунок: вогонь по літаку відкрив розрахунок «Панциря», який був встановлений у Вісаітовському районі після ударів БПЛА по даху будівлі спецпідрозділу «Ахмат». Після допиту всіх трьох військовослужбовців зміни (командир, оператор і водій) стало зрозуміло, що дві ракети були випущені з «Панциря», і випущені безпосередньо в борт. Хоча один розрахунок «Панциря» бачив, що це цивільне судно і не стріляв, але через РЕБ не зміг попередити другий розрахунок, який і випустив дві ракети. Хто увімкнув такий РЕБ, який заглушив не лише цивільні літаки, а й самі засоби ППО, російська сторона не розголошує.

Не пізніше 06:07 UTC (коли відмітка судна знову з'явилася в записі польоту), перебуваючи над Каспійським морем, екіпаж літака подав сигнал 7700 (надзвичайна ситуація). Коли позначка літака знову з'явилася у записі польоту, він уже рухався у бік аеропорту Актау. У Росавіації повідомили, що «через нештатну ситуацію на борту» рішення піти на запасний аеродром в Актау прийняв командир літака. Аварійна посадка виконувалася у режимі прямого ручного управління (direct mode).

За словами азербайджанських урядових джерел, пошкодженому російською ракетою класу «земля-повітря» літаку не було надано дозвіл на посадку в російських аеропортах, незважаючи на прохання пілотів про екстрену посадку. Натомість пілотам наказали летіти через Каспійське море у бік Актау. Системи GPS-навігації літака були заглушені по всьому шляху польоту над морем.

Рішення екіпажу заходити на посадку в Актау могло бути пов'язане з тим, що аеропорт Актау розташований на пустельній рівнині, його злітно-посадкова смуга на 400 метрів довше і на 20 метрів ширше, ніж в аеропорту Махачкали, в напрямку якого спочатку слідував борт після виникнення нештатної ситуації, а рівна місцевість залишала також шанс спробувати виконати посадку поза аеродромом, тоді як ближчі аеродроми в Мінеральних Водах, Владикавказі, Нальчику, Тбілісі і Махачкалі розташовані в гірській або передгірній зоні, де захід на посадку виконується за строгою схемою та вимагає бездоганної роботи як пілота, так і органів управління літака. Крім того, за даними метеослужб, над усією територією Північного Кавказу того дня стояла досить сильна і подекуди низька хмарність.

Події у повітряному просторі Казахстану

О 06:02 UTC (11:02 за місцевим часом, UTC+5) літак увійшов у повітряний простір Казахстану. Траєкторія польоту літака, що рухався в бік аеропорту Актау, була дуже дивною: судно постійно змінювало висоту і напрямок, погано слухаючись управління. Графік висоти та вертикальної швидкості літака вказував на те, що судно важко утримувало висоту більше однієї години (з 05:14 UTC по 06:28 UTC).

О 06:28 UTC (11:28 за місцевим часом), перебуваючи на низькій висоті з опущеним носом, літак після того, як зробив дві петлі над аеропортом Актау, зіткнувся із землею поряд із ЗПС аеропорту, що знаходиться на північ від села Сайин. Щоб уникнути втрат серед цивільних, пілоти відвели літак подалі від житлових будинків села у бік околиць авіагавані. Пілоти випустили шасі, але посадити літак не змогли. Літак розвалився на частини, його хвостова частина, де знаходилася більшість тих, хто вижив, від'єдналася і перекинулася. При зіткненні почалася пожежа, яка незабаром була загашена. Очевидцям авіакатастрофи вдалося зняти останні секунди приземлення. На місці події було задіяно 150 рятувальників та 45 одиниць техніки.

Бортпровідник літака Зульфугар Асадов, який вижив, розповів, що після того, як літак не зміг сісти в Грозному, капітан був змушений направити літак на посадку в інший, найближчий аеропорт. Потім зовні літака пролунав якийсь звук і Асадов одразу вийшов у салон, серед пасажирів почалася паніка. Після того, як бортпровідники заспокоїли пасажирів, Асадов вирішив пройти трохи вперед, але зовні щось ударило по його руці. У бортпровідника утворилася глибока різана рана. За словами Асадова, «спочатку капітан літака збирався здійснити посадку на воду, оскільки йому порадили посадити літак у море, але потім він вирішив здійснити аварійне приземлення на землю. Пілоти доклали величезних зусиль, щоб посадити літак. Передні шасі торкнулися землі. Вони припускали, що землі має торкнутися або передня або задня частина літака. Я подумав, що переднє колесо торкнулося землі. У цей момент, коли стюардеса також була там, передня частина літака відокремилася і впала в інший бік. Частина, що залишилася, продовжувала рухатись по землі, поки не зупинилася. Як тільки зупинилася, літак перекинувся і завмер у перевернутому положенні. Люди опинилися вниз головою».

Як зазначив екс-заступник Комітету цивільної авіації Казахстану авіаексперт Серік Мухтибаєв, пілоти літака через відмову гідравлічних систем, швидше за все, намагалися керувати лише тягою двигуна, що практично вкрай складно. У зв'язку з цим, пілоти намагалися вибрати найбільш оптимальну траєкторію та місце для посадки. Екіпаж судна зробив усе можливе для того, щоб посадити літак більш-менш безпечно.

Коментуючи маневри, які літак виконував над аеропортом Актау, пілот авіакомпанії «Азербайджанські авіалінії» з 15-річним стажем Сархан Магеррамов пояснив, що вони не були випадковими і основною метою пілотів у цей час було скинути паливо, обсяг якого складав 10-15 тонн. Ці дії дозволили знизити вагу судна та полегшити посадку. Коментуючи ж фразу загиблої стюардеси Хокуми Алієвої, яка пролунала на відео із салону, про те, що 20 людей мають пройти вперед, Магеррамов пояснив, що це було зроблено за вказівкою пілота, оскільки стабільність літака була порушена настільки, що капітан дав розпорядження перемістити пасажирів уперед, щоб відновити баланс. Це рішення дозволило частково стабілізувати положення літака і є прикладом високого професіоналізму екіпажу.

На місці катастрофи літака авіакомпанії «Azerbaijan Airlines» були проведені пошуково-рятувальні роботи за участю кінологічних служб МНС Казахстану. У ліквідації наслідків задіяно 482 особи, 97 одиниць техніки, 2 повітряні судна та 10 кінологічних розрахунків.

РЕАКЦІЯ НА АВІАЦІЙНУ КАТАСТРОФУ EMBRAER E190

В Азербайджані

Відразу після отримання інформації про авіакатастрофу Президент Азербайджану Ільхам Алієв, перебуваючи на борту літака, що летів з Баку до Санкт-Петербурга, перервав свій візит до Росії для участі в неформальному Саміті глав держав країн-членів СНД і дав вказівку повернутися до Баку.
Того ж дня, 25 грудня, Президент І. Алієв підписав Указ «Про оголошення 26 грудня 2024 року Днем жалоби на території Азербайджанської Республіки з метою увічнення пам'яті загиблих внаслідок катастрофи літака "Embraer 190" під час виконання рейсу Баку–Грозний ЗАТ "Азербайджанські Авіалінії"».

У міжнародному аеропорту «Гейдар Алієв» в Баку було створено меморіальну зону в пам’ять про жертв катастрофи.

26 грудня рішенням Наглядової ради ЗАТ «Азербайджанські авіалінії» кожному з постраждалих під час аварії було призначено компенсацію у 20 тисяч манатів, а сім'ї кожного із загиблих – компенсацію у розмірі 40 тисяч манатів.

Депутат парламенту Азербайджану Расім Мусабеков виступив з вимогою до Росії щодо її вибачень через катастрофу літака. Наступного дня прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив на брифінгу, що Кремль в курсі заяв з Баку про те, що Росії слід було б вибачитись через аварію літака, але «не вправі давати оцінок» до завершення розслідування причин катастрофи.

29 грудня Кабінет міністрів Азербайджану посилив міграційні правила для росіян і осіб без громадянства, які постійно проживають в Азербайджані, обмеживши максимальний термін їх безвізового перебування в країні 90 днями на рік. Офіційно МЗС Азербайджану обґрунтувало це необхідністю дзеркальних заходів у відповідь на посилення вимог до тривалості безвізового перебування іноземців у Росії.

Азербайджан готує міжнародний позов проти Росії у зв'язку з катастрофою літака AZAL
Президент Азербайджану Ільхам Алієв 20 липня 2025 р. заявив, що влада країни готує позов проти РФ до міжнародних судових інстанцій у зв'язку з катастрофою літака AZAL в районі Актау.
«На жаль, ми не отримали жодної відповіді від російських офіційних осіб із цього приводу, хоча вже минуло сім місяців. Для нас все зрозуміло. Ми знаємо, що сталося і можемо це довести. І ми знаємо, що російські офіційні особи також знають, що сталося. І тут постає питання – чому вони просто не роблять те, що зробив би будь-який сусід.
Наші прохання та вимоги є абсолютно природними: визнати цю катастрофу як провину, покарати тих, хто збив наш літак, виплатити компенсації сім'ям загиблих, постраждалим та авіакомпанії AZAL – за втрату літака.
Ми розуміємо, що це може зайняти час. У справі Boeing малайзійської авіакомпанії це зайняло понад десять років. Ми готові чекати десять років, але справедливість має перемогти», – заявив І. Алієв на медіафорумі в Шуші, місті, яке до 2020 року контролювалося невизнаною Нагірно-Карабахською республікою.
За словами І. Алієва, генпрокурор Азербайджану регулярно направляє звернення голові Слідчого комітету РФ, але у відповідь приходить одне й те саме: «розслідування триває». Баку поінформував російську сторону, що влада країни готує досьє для подання до міжнародних судових інстанцій.

У Росії

25 грудня під час розширеної наради за підсумками року глава Чеченської Республіки Рамзан Кадиров нагородив медаллю «За заслуги перед Чеченською Республікою» племінника, секретаря Ради безпеки Чечні Хамзата Кадирова, який повідомив про знищення всіх цілей над Чечнею в день авіатрощі літака з Баку. Це була щонайменше четверта атака БПЛА на республіку за грудень 2024 року, але, на відміну від усіх попередніх, голова Чечні її ніяк не прокоментував.

У той же день президент Росії Путін заявив, що до місця катастрофи вилітає літак МНС РФ з медперсоналом та обладнанням для надання допомоги та висловив свої співчуття Азербайджану.

26 грудня в уряді Чечні оголосили про доручення глави республіки Рамзана Кадирова надати фінансову допомогу родичам загиблих та постраждалих пасажирів. Азербайджан відкинув цю пропозицію і підтвердив, що добиватиметься визнання факту збиття літака російською системою ППО, а також вибачення і виплати відповідних компенсацій.

28 грудня у Чеченській Республіці оголошено днем жалоби за указом глави республіки Р. Кадирова.

Телефонні розмови між президентами Азербайджану та Росії

28 грудня, на третій день після катастрофи, з ініціативи російської сторони відбулася телефонна розмова президентів Росії та Азербайджану. Президент Росії Путін вибачився перед президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим у зв'язку з тим, що «трагічний інцидент стався в повітряному просторі Росії», заявивши, що в цей час Грозний, Моздок і Владикавказ атакували українські бойові безпілотні літальні апарати, згадавши також роботу російського ППО. При цьому Путін так і не визнав, що саме робота ППО стала причиною падіння судна.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що пасажирський літак «Азербайджанських авіаліній», перебуваючи в повітряному просторі Росії, «зазнав зовнішнього фізичного та технічного впливу ззовні і повністю втратив управління, був направлений до казахстанського міста Актау і зміг здійснити аварійну посадку лише завдяки хоробрості та професіоналізму пілотів».

І. Алієв зазначив, що «на фюзеляжі літака є численні пробоїни, пасажири і члени екіпажу, ще перебуваючи в повітрі, отримали поранення від сторонніх частинок, що пробили обшивку і потрапили в салон літака, і що свідчення бортпровідників і пасажирів, які вижили, підтверджують факт зовнішнього фізико-технічного впливу».

Наступного дня президент Азербайджану І. Алієв в інтерв'ю Азербайджанському телебаченню заявив, що літак «був приведений у некерований стан засобами радіоелектронної боротьби», що стало першим ушкодженням, потім в результаті обстрілу з землі значно постраждала хвостова частина судна. Хоча літак був збитий ненавмисно, але російській стороні слід було б своєчасно визнати свою провину в інциденті і вибачитися перед Азербайджаном. Він також висловив жаль через те, що російські офіційні структури перші три дні висували лише «божевільні» версії (зокрема про вибух якогось газового балона); це показало, що «російська сторона хоче зам'яти питання». За словами І. Алієва, він ще 27 грудня вимагав від Росії вибачень перед Азербайджаном, визнання своєї провини, покарання винних та притягнення їх до кримінальної відповідальності, а також компенсацій азербайджанській державі, постраждалим пасажирам та членам екіпажу, як того вимагають «міжнародний досвід та принципи нормальної людської поведінки».

Після цього телезвернення І. Алієва Путін знову зателефонував до Баку для обговорення питань, пов'язаних із наслідками авіакатастрофи.

Російські ЗМІ намагалися змістити акцент безпосередньо з роботи російської ППО та російської відповідальності на Україну: нібито її БПЛА навмисне підставили під вогонь літак Embraer E190. Азербайджанський режисер Анар Азімов написав, що хвилю антиукраїнського хейту «розганяють ті ж самі люди, які робили це з 24 лютого 2022 року».

Призупинення польотів до Росії та з Росії

Одразу після катастрофи «Азербайджанські авіалінії» заявили про призупинення виконання рейсів Баку-Грозний-Баку та Баку-Махачкала-Баку до завершення розслідування. Державне агентство цивільної авіації Азербайджану заборонило вильоти з Азербайджану до низки міст Росії 27 грудня. З міркувань безпеки AZAL призупинила польоти ще у вісім російських міст з 28 грудня до закінчення розслідування: Мінеральні Води, Сочі, Волгоград, Уфа, Самара, Саратов, Нижній Новгород і Владикавказ. 29 грудня «Азербайджанські авіалінії» скасували рейс з Казані до Баку через «можливі ризики та результати попереднього розслідування», а 8 січня 2025 року повністю призупинили польоти між Баку та Казанню на невизначений час. Також у зв'язку з тим, що Азербайджан відкликав дозвіл на польоти, російська авіакомпанія «Азімут» припинила здійснювати рейси з Сочі та Мінеральних вод до Азербайджану.

На тлі авіакатастрофи світові авіакомпанії почали обмежувати рейси за маршрутами в Росію. З 30 грудня авіакомпанія «Туркменістан» без пояснення причин на місяць скасувала регулярний рейс Ашгабат–Москва–Ашгабат. Авіакомпанія виконувала його двічі на тиждень. Також на місяць рейси з Астани до Єкатеринбурга призупинила казахстанська авіакомпанія «Qazaq Air», пояснивши це «оцінкою ризиків». Рейси обмежили також ізраїльська «El Al» та авіакомпанія ОАЕ «Flydubai».

В Україні

26 грудня 2024 року на офіційному веб-сайті Посольства України в Азербайджанській Республіці було опубліковано заяву «Чесне розслідування причин падіння літака “Азербайджанських авіаліній” – важливо не лише для відновлення справедливості, але й для зміцнення безпеки».

В ній наголошується: «25 грудня 2024 року сталася трагедія, яка сколихнула увесь світ. Літак “Азербайджанських авіаліній”, що виконував рейс за маршрутом Баку-Грозний, зазнав катастрофи біля міста Актау в Казахстані. На борту літака Embraer E190 перебувало 67 осіб, з яких завдяки професійним діям членів екіпажу вижило 29 осіб.
26 грудня в Азербайджанській Республіці оголошено день жалоби. Посольство України приєдналося до співчуттів, які висловили численні дипломатичні місії, акредитовані в Азербайджанській Республіці. Це – велика трагедія усього азербайджанського народу, яка викликає біль і скорботу далеко за межами регіону.
За попередніми даними, літак міг бути уражений російською системою протиповітряної оборони “Панцир-С1”, що підтверджується численними фото та відео уламків літака з місця трагедії. Це могло вплинути на маршрут літака і зрештою призвести до жахливих наслідків. Якщо така версія підтвердиться, це стане ще одним красномовним свідченням терористичної діяльності Росії як держави-агресора на міжнародній арені.
Росія вже давно зарекомендувала себе як країна-терорист. Ми пам’ятаємо трагедію з літаком Президента Польщі Леха Качинського у Смоленську в 2010 році, щодо причин якої все ще залишаються питання. У 2014 році весь світ був приголомшений збиттям російською ракетою “Бук” пасажирського літака “Малайзійських авіаліній” рейсу MH17 над тимчасово окупованою територією України. Тоді загинули 298 невинних людей.
Після початку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року, яке стало продовженням російської агресії проти нашої держави, що триває з 2014 року, Росія атакує мирні міста, цивільну інфраструктуру України, цілеспрямовано вбиваючи цивільних, включаючи жінок і дітей, та намагаючись занурити наших людей у темряву і холод, знищуючи нашу енергетику. Ця держава й її режим постійно демонструють зневагу до людських життів і міжнародного права.
Міжнародне співтовариство має ще більше об’єднатися і посилити спільні зусилля, щоб зупинити російську агресивну війну проти України і змусити Росію відновити територіальну цілісність і мир для України, а також безпеку для регіону та світу в цілому, що унеможливить подальші трагедії.
Світ уважно стежить за роботою комісії, створеної для розслідування авіатрощі в Казахстані. Ми закликаємо усіх причетних до розслідування діяти з максимальною сміливістю, неупередженістю та рішучістю. Назвати винних у цій трагедії – це не просто питання справедливості для родин загиблих. Це – обов’язок перед майбутніми поколіннями. Лише чітка і послідовна відповідальність за такі дії може запобігти повторенню подібних трагедій у майбутньому. Ми висловлюємо підтримку керівництву і народу Азербайджану та сподіваємося, що усі обставини трагедії будуть встановлені, а винні будуть притягнуті до відповідальності. Це важливо не лише для відновлення справедливості, але й для зміцнення безпеки в усьому світі».

Начальник Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України Кирило Буданов одним з перших вказав, що пасажирський літак авіакомпанії «Azerbaijan Airlines», який розбився у Казахстані, був збитий російським зенітним ракетним комплексом (ЗРК) «Панцир-С1», розташованим на території РФ.

27 грудня 2024 р. Надзвичайний і Повноважний Посол України в Азербайджанській Республіці Юрій Гусєв відвідав Бакинський міжнародний аеропорт «Гейдар Алієв», де вшанував пам’ять загиблих членів екіпажу та пасажирів рейсу «Азербайджанських авіаліній». Поклав квіти до стели пам’яті та залишив у Книзі скорботи від імені Посольства України в Азербайджанській Республіці щирі співчуття рідним та близьким загиблих громадян Азербайджану.

27 грудня 2024 року Посол України у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії Валерій Залужний (колишній головнокомандувач Збройних Сил України), у зв'язку з катастрофою літака «Azerbaijan Airlines» здійснив візит до посольства Азербайджанської Республіки в Лондоні.

Генерал В. Залужний зробив запис у скорботній книзі, висловивши співчуття народу Азербайджану, слова підтримки родинам загиблих та побажання сил і мужності всім, хто переживає цей біль: «Україна розділяє вашу скорботу. У цей важкий час наші думки з азербайджанським народом».

Телефонна розмова між президентами Азербайджану та України

У телефонній розмові 28 грудня Президент України Володимир Зеленський висловив співчуття президенту Азербайджану Ільхаму Алієву у зв’язку з авіакатастрофою пасажирського літака рейсу J2-8243 «Азербайджанських авіаліній».

Президент України зазначив: «Ключовим пріоритетом зараз є ретельне розслідування, яке дасть відповіді на всі питання про те, що сталося насправді. Росія має надати чіткі пояснення та припинити поширювати дезінформацію. На фото й відео чітко видно пошкодження фюзеляжу літака, зокрема пробоїни та вм’ятини, які дуже нагадують удар ракетою ППО.
Кожне людське життя цінне, і кожна втрата життя заслуговує на ретельне розслідування задля встановлення істини. Якщо Росія продовжить поширювати брехню, так само як зробила це у випадку зі збитим нею літаком рейсу MH17, необхідно буде консолідувати весь міжнародний тиск на Москву, щоб правда була встановлена, а винні притягнуті до відповідальності.
Ми підтримаємо Азербайджан у цій ситуації всіма необхідними засобами та закликаємо інші країни також надати допомогу. Крім того, ми домовились активізувати двосторонні контакти найближчим часом».

Президенти двох країн у телефонній розмові відзначили героїзм пілотів і всього екіпажу літака, а також домовились активізувати двосторонні контакти найближчим часом.

28 грудня 2024 року на офіційному веб-сайті Посольства України в Республіці Казахстан було опубліковано заяву Міністерства закордонних справ України: «Україна закликає до справедливого та неупередженого розслідування катастрофи літака Азербайджанських авіаліній».

Міністр ЗС України Андрій Сибіга зазначив: «Катастрофа літака “Азербайджанських авіаліній” жахлива. Висловлюємо співчуття Азербайджану. Показово, що російські ЗМІ одразу почали брехати про причини катастрофи, а також те, що Росія змусила пошкоджений літак летіти через море. Швидше за все, це була спроба приховати кінці у воду, знищити докази свого злочину. Чим більше зʼявляється фото та відео з салону літака та після його падіння, тим більше вони вказують саме на пошкодження від російської зенітної системи.
Закликаємо до справедливого та неупередженого розслідування, щоб забезпечити притягнення винних до відповідальності. Маємо не дати Росії брехати, уникати відповідальності чи перекладати провину».

28 грудня 2024 року представники «Обʼєднаної Діаспори Азербайджанців України», які проживають у Києві, відвідали меморіальний куточок біля Посольства Азербайджану в Україні, створений в пам’ять про загиблих у авіакатастрофі (терористичному акті) поблизу м. Актау. Співголова організації Відаді Ісрафілов та інші представники діаспори поклали вінок та висловили шану душам загиблих внаслідок авіатрощі.

22 січня 2025 року на зустрічі Президента України Володимира Зеленського з Президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим у Давосі, лідери країн обговорили важливі питання співпраці та партнерства. Володимир Зеленський іще раз висловив співчуття у зв’язку з катастрофою літака «Азербайджанських авіаліній» та наголосив, що докази з місця трагедії очевидні і необхідно посилити тиск на Росію, щоб змусити її говорити правду. Президент Азербайджану розповів про перебіг розслідування, зокрема про обставини, які вже вдалося встановити.

У Туреччині

У день авіакатастрофи президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган одним із перших зателефонував президенту Азербайджану Ільхаму Алієву, висловивши співчуття та побажавши одужання тим, хто вижив. Офіційна Анкара запропонувала Азербайджану допомогу в розслідуванні катастрофи.

«Ми глибоко засмучені катастрофою пасажирського літака рейсу Баку–Грозний сьогодні вранці поблизу Актау, Казахстан. Бажаємо милості Аллаха тим, хто загинув у цій трагічній аварії, висловлюємо співчуття їхнім родинам і бажаємо якнайшвидшого одужання постраждалим. Ми готові надати всіляку підтримку нашим азербайджанським і казахстанським братам і сестрам у цей важкий час», – йдеться в заяві МЗС Туреччини від 25.12.2024 р.

27 грудня відбулася телефонна розмова очільників МЗС Азербайджану й Туреччини Джейхуна Байрамова та Хакана Фідана.

Співчуття через авіакатастрофу у Туреччині висловлювали на всіх рівнях – від найвищого керівництва держави, очільників усіх політичних партій до простих громадян. У посольстві Азербайджану в Анкарі представники посольств, акредитованих в Туреччині, у т.ч. України, залишили слова співчуття у книзі жалоби. Державний прапор на території посольства було приспущено. Турецькі офіційні установи, висловлюючи співчуття, надсилали на знак скорботи та солідарності квіти.

Згодом у Туреччині, на прохання Державного агентства цивільної авіації Азербайджану, була створена група у складі восьми експертів для розслідування авіакатастрофи пасажирського літака «Азербайджанських авіаліній», зокрема проведення технічного та операційного аналізу для встановлення причин аварії. Створенням групи займалося міністерство транспорту та інфраструктури Туреччини. «Наша делегація працюватиме в координації з владою Азербайджану, щоб вивчити всі аспекти інциденту відповідно до сфери їхньої компетенції», – повідомив міністр транспорту та інфраструктури Туреччини Абдулкадір Уралоглу. Турецькі експерти почали роботу в Баку 28 грудня. Така робота розпочалася на тлі відмови Азербайджану від пропозиції Росії про розслідування авіакатастрофи міжнародним авіаційним комітетом СНД.

У Сполучених Штатах Америки

Речник Білого дому Джон Кірбі заявив, що США бачать перші ознаки того, що Росія може бути відповідальною за збиття літака «Азербайджанських авіаліній». За слова Кірбі, США запропонували допомогу в розслідуванні катастрофи. Висновки США базуються не лише на розповсюджених фотографіях пошкодженого літака, але й на інших джерелах.

Меморіали пам’яті

Реакцією на трагічну подію загибелі членів екіпажу та пасажирів літака авіакомпанії «Azerbaijan Airlines» (AZAL) стало влаштування меморіалів – місць вшанування пам’яті жертв авіакатастрофи.

У «Будинках Азербайджану» за кордоном були створені меморіальні куточки на згадку про людей, які загинули 25 грудня в результаті авіатрощі пасажирського літака. Азербайджанці, які проживають в Австрії, Фінляндії, Іспанії, Канаді, Угорщині, Греції та інших країнах, приходили до «Будинку Азербайджану» в цих країнах, покладали квіти в куточках пам'яті, запалювали свічки, вшановуючи пам'ять загиблих внаслідок авіакатастрофи.

У аеропортах Азербайджану були організовані меморіальні зони. У Міжнародному аеропорту «Гейдар Алієв» вшанували пам'ять трагічно загиблих внаслідок авіакатастрофи на рейсі Баку-Грозний J2-8243. На згадку про жертви було оголошено хвилину мовчання. До меморіального стенду люди приносили квіти, віддаючи шану жертвам трагедії.

«Ми ніколи не забудемо дорогих людей, яких втратили в авіакатастрофі за участю літака Embraer-190. Ця втрата нагадує нам про важливість співчуття та взаємної підтримки. Саме тому меморіальна стійка, встановлена біля південного входу до Терміналу 2 аеропорту Баку, має таке глибокий сенс. Вона відкрита для всіх, запрошуючи відвідувачів ділитися своїми молитвами, спогадами та повагою від щирого серця», – наголошується у повідомленні адміністрації аеропорту.

У Міжнародному аеропорту Гянджі створено куточок пам'яті жертв аварії рейсу Баку-Грозний. На території терміналу встановлено транспарант із номером рейсу, його маршрутом та датою, коли сталася авіакатастрофа. Співробітники аеропорту вшанували хвилиною мовчання пам'ять пілотів та бортпровідниці, а також пасажирів, які загинули під час аварії літака. Відвідувачі мали можливість покладати до меморіального куточку свіжі квіти та вінки.

У Забратській авіакомпанії також був створений меморіальний куточок. З цим авіаційним підприємством пов’язана біографія не тільки Ігоря Кшнякіна (загиблого командира ПС Embraer 190), а й Олександра Калянінова (його батько Георгій Олександрович багато років працював там пілотом гелікоптера). Колеги Георгія пишаються, що він виховав пілота, який самовіддано боровся до кінця і врятував життя багатьом пасажирам того трагічного рейсу.

Педагогічний колектив та учні Бакинського Європейського Ліцею вшанували пам’ять свого випускника – Олександра Калянінова. У холі навчального закладу була встановлена меморіальна зона. Біля портрету пілота-героя учні виставили почесну варту, що складалась із чатових, запалили лампадки та покладали квіти. «О. Калянінов був одним із найуспішніших та найяскравіших випускників Бакинського Європейського ліцею, який здійснив свою дитячу мрію, ставши пілотом. Він досяг великих професійних успіхів. Був одним із найбільш перспективних пілотів Азербайджану. Ми дуже раділи за нього. Розумний, вродливий хлопчик загинув у розквіті сил. Загинув смертю хоробрих під час виконання службового обов'язку, рятуючи десятки життів. Щоразу, почувши звук літака, що пролітає, згадуватимемо Олександра», – йдеться у некролозі, опублікованому ліцеєм.

Коли оприлюднили список загиблих в авіаційній катастрофі 25 грудня і стало відомо, що Олександр загинув, у чат-групі Європейського ліцею сотні людей згадували надзвичайно тепло про особисті історії знайомства з ним, про добро, яке він випромінював, про його душевну щедрість…

На знак поваги та подяки рідні, друзі, сусіди, місцеві мешканці зібралися біля квартири в Баку, де мешкав Олександр. Там вони організували імпровізований меморіал. Люди приходили, щоб згадати про того, хто залишив по собі світлу пам’ять.

Церемонія прощання

Тіла 24 громадян Азербайджану (з них троє членів екіпажу), які трагічно загинули в результаті аварії літака Embraer-190 AZAL, були доставлені з Актау спецбортом на батьківщину близько 23:30 годин 28.12.2024 р. Повітряне судно приземлилося у Міжнародному аеропорту імені Гейдаа Алієва в ніч проти 29 грудня 2024 року.

На спеціально виділених автомобілях тіла загиблих направили до підрозділів судмедекспертизи та патологічної анатомії МОЗ. Там провели огляд тіл, судово-медичну експертизу, після висновків експертів тіла передали до Слідчого управління Генпрокуратури. Потім тіла загиблих відправили для поховання.

29 грудня 2024 року в столиці Азербайджану Баку відбулася церемонія прощання та похорон членів екіпажу літака Embraer 190 ЗАТ «Азербайджанські авіалінії» (AZAL), що зазнав аварії неподалік Актау.

Церемонія прощання була організована у Міжнародному аеропорту імені Гейдара Алієва. У ній взяли участь президент Азербайджану Ільхам Алієв, перша леді Мехрібан Алієва, рідні загиблих, офіційні особи та представники громадськості.

У чині похорону взяли участь офіційні особи та представники громадськості. Провести героїв в останню путь прийшли прем'єр-міністр Азербайджану Алі Асадов, міністр надзвичайних ситуацій Кямаледдін Гейдаров, міністр цифрового розвитку та транспорту Рашад Набієв, голова Виконавчої влади міста Баку Ельдар Азізов та інші.

Флагман цивільної авіації Азербайджану – компанія AZAL визнана однією з найнадійніших авіакомпаній у світі за стандартами безпеки та якості. Про це заявив міністр Рашад Набієв на церемонії прощання із загиблими членами екіпажу. «Професіоналізм і відвага досвідчених пілотів мають велике значення в авіаційній сфері. Героїзм, виявлений у складних обставинах членами екіпажу, залишив незгладимий слід в історії азербайджанської авіації», – підкреслив Набієв.

Версії причин авіаційної катастрофи

Враження засобами ППО

Серед версій катастрофи – ураження літака засобами ППО. Обставини, що вказують на ураження літака засобами ППО: пробоїни в обшивці, пошкодження двигуна, помітні на зйомці з салону незадовго до падіння. Пасажири літака, наближаючись до Грозного, чули звуки вибуху разом із ударом об літак шрапнелі, яка потрапила до фюзеляжу.

26 грудня азербайджанські урядові джерела підтвердили, що причиною катастрофи стала російська ракета класу «земля-повітря». Британська компанія Osprey Flight Solutions, яка аналізує ризики безпеки в авіаційному секторі, також повідомила у попередженні для авіакомпаній, що літак «ймовірно, був збитий російською військовою системою ППО». Агентство Reuters повідомило про попередні результати, за якими літак був вражений російською системою ППО «Панцир-С», а його системи зв'язку були паралізовані системами радіоелектронної боротьби на підльоті до Грозного. При цьому російські військові експерти заперечували причетність систем ППО до катастрофи літака.

27 грудня авіакомпанія «Азербайджанські авіалінії» виступила із заявою, в якій йдеться, що за попередніми результатами розслідування, до катастрофи літака призвело «зовнішнє фізичне та технічне втручання». Про «зовнішнє втручання» заявив і міністр цифрового розвитку та транспорту Азербайджану Рашад Набієв. За його словами, саме такого попереднього висновку дійшли експерти на основі аналізу уламків літака і показань свідків. Постраждалі пасажири і бортпровідники, які вижили, повідомили, що почули звуки вибуху над Грозним. Постраждалі громадяни Росії також повідомили, що чули три вибухи над Грозним. За їхніми словами, звуки вибухів долинали зовні, після чого щось вдарило по літаку. За словами міністра Рашада Набієва, на крилі літака видно сліди отворів, усередині судна є пошкодження фюзеляжу та сліди від різних ріжучих предметів, один із бортпровідників отримав поранення руки, а одна жінка – травми руки та ноги.

Казахстанський військовий та авіаційний інженер Даулет Жумабеков заявив, що літак впав у результаті зовнішнього впливу, найімовірніше, ракети засобів ППО. Ушкодження фюзеляжу, включаючи наскрізні отвори малого діаметра на кілі і стабілізаторі, викликають саме вибухи ракети засобів ППО, під час чого під різними кутами розлітаються дрібні уражаючі елементи. Судячи з нестійкого польоту, зміни висоти та напрямку польоту, у літака до падіння виникли явні проблеми із системами управління. Аналізуючи знімки та відео, можна стверджувати, що була уражена хвостова частина літака, де знаходяться органи управління по куту курсу (кермо напрямку) та куту тангажа (керований стабілізатор). Версія про те, що пошкодження утворилися внаслідок вибуху на землі під час падіння, не витримує критики через їх характер (множинні дрібні наскрізні отвори, майже перпендикулярні до поздовжньої осі літака).

Шведський авіаційний експерт Ян Ольссон заявив, що отвори у фюзеляжі літака свідчать про те, що літак був обстріляний, ймовірно, зенітною ракетою. Отвір у металевому корпусі вигнутий усередину, що говорить про те, що фактичний удар був зовні. Експерт припустив, що було пошкоджено систему гідравліки, це призвело до дисбалансу та утруднило управління судном. На фотографіях видно, що було здійснено постріл, внаслідок чого люк повністю відкрився і вся гідравлічна рідина, ймовірно, витекла.

Відставний пілот і консультант з безпеки Джон Кокс зазначив, що існує дедалі більше доказів, які підтверджують, що літак був у безпосередній близькості від вибуху, і цей вибух містив уламки. Той факт, що кисневі маски всередині літака були розгорнуті, говорить про те, що в якийсь момент відбулася розгерметизація. Нестійка траєкторія польоту свідчить про те, що екіпаж боровся за контроль над літаком та мав обмежений контроль. Фотографії пробоїн схожі на ті, що були у літака, який виконував рейс МН17 «Malaysia Airlines». Все це свідчить про можливість того, що поблизу літака стався вибух зенітної ракети.

29 грудня президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що початкові версії про те, що літак отримав пошкодження ззовні на території Росії, поблизу міста Грозний, і практично втратив управління, досить обґрунтовані і спираються на факти.

Інші версії

Серед інших версій причин катастрофи – зіткнення з птахами або балон, що вибухнув на борту літака. Версію про те, що нібито після зіткнення з птахами на борту виникла «нештатна ситуація», і командир судна вирішив летіти на запасний аеродром, одразу після авіакатастрофи озвучив прес-секретар Росавіації Артем Кореняко. Проте за кілька годин у соцмережах та ЗМІ почали з'являтися фотографії та відео хвостової частини літака, на якій видно пошкодження, не властиві зіткненням із птахами. При цьому зіткнення з птахами вкрай рідко призводять до катастроф із загибеллю людей і літаки при цьому зазвичай зберігають керованість. Крім цього, версія про зграю птахів не пояснює появи характерних отворів в обшивці літака. Жодні птахи не здатні залишити такі пошкодження фюзеляжу, включаючи наскрізні отвори малого діаметра на кілі та стабілізаторі. При попаданні в зграю птахів відбувається відмова одного або більше двигунів.

Про те, що «на борту літака вибухнув балон», заявили в управлінні охорони здоров'я Мангістауської області (на південному заході Казахстану). Вцілілий бортпровідник повітряного судна Зульфугар Асадов спростував версію про вибух балона на борту літака. За його словами, жодні газові балони не перевозилися, і якби вибухнув навіть простий газовий балон, літак би розлетівся на шматки. За словами Асадова, ситуація виникла через удар зовні. Інформацію про нібито вибух кисневого балона спростувала і бортпровідниця Айдан Рагімлі, яка вижила. Заслужений пілот Азербайджану Таїр Агагулієв назвав версію з вибухом балону абсурдною. За його словами, гідравлічна система літака була пошкоджена уламками ракети, що вибухнула приблизно в 10 метрах від судна.

Альтернативні версії про те, що причиною аварії нібито могло бути зіткнення з птахами або вибух кисневого балона, спочатку поширили російські державні ЗМІ, але вже 27 грудня, коли з'явилося багато свідчень про зовнішній вплив на літак, ранкові випуски федеральних телеканалів ігнорували розгляд версій.

Пізніше президент Азербайджану в своєму інтерв'ю назвав «маячними» версії російських офіційних структур, відмінні від версії про збиття літака. Це, за словами глави азербайджанської держави, відкрито продемонструвало, що російська сторона хоче «зам'яти питання».

Розслідування авіаційної катастрофи

Для розслідування катастрофи до Казахстану прибули фахівці Центру розслідування та запобігання авіаційним подіям Бразилії (CENIPA) та Міждержавного авіаційного комітету (МАК), але від допомоги МАК Азербайджан відмовився, пояснивши це рішення тим, що не впевнений в об'єктивності МАК, оскільки в ньому домінують представники Росії.

За фактом катастрофи Embraer E190 під Актау, Генпрокуратура Азербайджану відкрила кримінальні справи за статтями 262.3 КК АР (порушення правил безпеки руху та експлуатації повітряного транспорту, що спричинило по необережності смерть двох або більше осіб) і 314.3 КК АР (недбалість); правоохоронні органи Казахстану відкрили кримінальну справу за статтею 345 КК РК (порушення правил безпеки при експлуатації транспортного засобу, що спричинило по необережності смерть двох або більше осіб); Слідчий комітет РФ відкрив кримінальну справу за статтею 263 КК РФ (порушення правил безпеки руху та експлуатації повітряного транспорту).

Відповідно до доручення президента Азербайджану Ільхама Алієва для розслідування причин катастрофи літака було створено державну комісію, головою якої призначено прем'єр-міністра Азербайджанської Республіки Алі Асадова. Урядову комісію з розслідування причин авіакатастрофи на чолі з віце-прем'єром Канатом Бозумбаєвим було створено постановою уряду Казахстану за дорученням президента республіки Касим-Жомарта Токаєва.

Увечері 25 грудня на місці катастрофи було знайдено бортовий самописець. Наступного дня було оголошено про знахідку другого бортового самописця.

Два співробітники Генеральної прокуратури Азербайджану були направлені до Грозного, для роботи спільно з представниками Генеральної прокуратури та Слідчого комітету РФ. Також профільні служби Росії, Азербайджану та Казахстану взаємодіяли на місці катастрофи в районі міста Актау.

Голова Слідчого комітету РФ О. Бастрикін провів у Грозному нараду з розслідування авіакатастрофи. Кримінальну справу про катастрофу було передано для розслідування до Головного слідчого управління СК Росії.

27 грудня Росія та Казахстан висунули пропозицію про те, щоб авіаінцидент розслідував Міжнародний авіаційний комітет СНД, а також щоб передати бортові самописці цьому комітету, але офіційний Баку відмовився від даної пропозиції, вимагаючи, щоб розслідування інциденту та розшифровку «чорної скриньки» проводила міжнародна група експертів та фахівців.

У телефонній розмові з Путіним наступного дня І. Алієв зазначив, що з ініціативи Азербайджану було сформовано групу міжнародних експертів для розслідування краху повітряного судна і що вона вже розпочала роботу.

Казахстан залучив до розслідування 17 міжнародних експертів: 6 – з Азербайджану, 2 – від Embraer, 3 – з бразильського CENIPA, 3 – від Міждержавного авіаційного комітету та 1 – від ІКАО; була призначена комплексна судово-трасологічна, балістична та вибухотехнічна експертизи.

Влада Казахстану відправила бортові самописці з літака до Бразилії для доставки у Центр розслідування та запобігання авіаційним подіям (CENIPA).

2 січня 2025 р. «чорні скрині» літака прибули до Бразилії для аналізу. Того ж дня з публікацій у ЗМІ стало відомо, що фахівці у CENIPA вже почали досліджувати дані із самописців. 15 січня 2025 р. з'явилося попереднє розшифрування переговорів пілотів та диспетчерів.

24 січня 2025 року азербайджанські ЗМІ підтвердили результати розслідування, проведеного в Росії, яке показало, що повітряне судно було збите системою протиповітряної оборони (ППО) «Панцир-С1». Ця система була доставлена у Росію із Сирії. У ході розслідування було встановлено, що проти літака застосовувалися засоби радіоелектронної боротьби, і російська сторона визначила особи тих, хто відкрив вогонь по літаку, а також тих, хто віддавав накази.

Витяг із попереднього звіту Комісії з розслідування авіаційної події Міністерства транспорту Республіки Казахстан «За результатами розслідування авіаційної події»

Відомості про особовий склад екіпажу, зокрема – другого пілота О.Г.Калянінова

Відомості про повітряне судно

Відомості про уламки та удар

• Місце авіаційної події з E-190 розташоване на відстані близько 5 км від Міжнародного аеропорту м. Актау в північно-західному напрямку.
• Після зіткнення із земною поверхнею ПС розпалося на кілька частин. Нелінійність розкиду елементів ПС та його розташування можна охарактеризувати напрямом ПС (3) і ландшафтом місцевості, де сталася авіаційна подія. З місця торкання лівою стійкою шасі (4) і до місця торкання фюзеляжу (5) на земній поверхні починається підвищення ґрунту, далі з плавним переходом у низину (10).
• Центральна та передня частина фюзеляжу, нижня частина кабіни пілотів та праве крило повністю знищено вогнем (10).
• Верхня частина кабіни пілотів відокремилася від нижньої частини, на якій збереглися верхня панель інструментів, 2 вітрові скління кабіни і 1 бічне вікно (9).
• Задня частина фюзеляжу з хвостовою частиною знаходилася на відстані від інших частин ПС (17).
• Ліве крило з центральною частиною ПС знаходилося на місці загоряння фюзеляжу і частково збереглося (11).v
• Шасі – внаслідок зіткнення були зруйновані та розкидані на місці події, верхня частина лівої стійки залишилася в ніші лівого крила (15,16,18).
• Правий двигун зруйнований на кілька великих і дрібних частин (13,14). Лівий двигун частково зберігся (12).

Місце Авіаційної пригоди (АП) та розкиду елементів. Вид зі зворотного напрямку

Ушкодження:

Комісією з розслідування проведено детальне обстеження пошкоджень конструкцій ПС. Початковий огляд фрагментів, що збереглися, виявив безліч наскрізних та ненаскрізних ушкоджень різної величини та форми у хвостовій частині фюзеляжу, кіля та стабілізатора, кермів висоти та напрямків. Схожі пошкодження були виявлені на лівому двигуні та лівому крилі повітряного судна, а також на агрегатах та компонентах повітряного судна. У деяких місцях ушкодження мають правильну прямокутну форму.

1. Sağ qanadın toxunma yeri.
2. Sağ mühərrik və sağ şassinin toxunma yeri.
3. Təyyarənin toxunma anında təxmini istiqaməti, 70º C-Ş kursu ilə.
4. Sol şassinin toxunma yeri.
5. Füzelyajın və sol mühərrikin toxunma yeri.
6. Sağ qanadın ucu (vinglet).
7. Pilot kabinəsinin, füzelyajın ön və mərkəzi hissələrinin, sağ və sol qanadların düşmə yerinin təxmini istiqaməti, 90º Ş kursu ilə.
8. Füzelyajın arxa və quyruq hissələrinin düşmə yerinin təxmini istiqaməti, 80º C-Ş kursu ilə.
9. Pilot kabinəsinin yuxarı hissəsinin xarici təbəqəsi.
10. Pilot kabinəsi, füzelyajın ön və mərkəzi hissəsi, sağ qanadın alovlanma yeri.
11. Sol qanad və mərkəzi stabilizatorlu quyruq balka.
12. Sol mühərrik.
13. Sağ mühərrikin dağılmış ön hissəsi.
14. Sağ mühərrikin dağılmış arxa hissəsi.
15. Sağ şassi.
16. Sağ şassinin ştoku və təkərlər.
17. Füzelyajın arxa hissəsi və quyruq hissəsi.
18. Sol şassinin bir hissəsi və təkərlər.

Нагородження (посмертно)

Звання «Національний Герой Азербайджану»

29 грудня 2024 р. Президент Азербайджану Ільхам Алієв присвоїв звання «Національний Герой Азербайджану» (посмертно) трьом загиблим членам екіпажу рейсу AZAL – «Azerbaijan Airlines», який зазнав катастрофи 25 грудня, а бортпровідники Зульфугар Асадов і Айдан Рагімлі, які вижили, були нагороджені орденами «Доблесть» I ступеня.

Розпорядження Президента Азербайджанської Республіки
Про нагородження осіб, які виявили високий професіоналізм та відвагу під час катастрофи пасажирського літака «Embraer 190» Закритого акціонерного товариства «Азербайджан Хава Йолари», який виконував рейс Баку-Грозний (Російська Федерація).
25 грудня 2024 року пасажирський літак «Embraer 190» Закритого акціонерного товариства «Азербайджан Хава Йолари», що виконував рейс Баку–Грозний (Російська Федерація), зазнавши фізичного і технічного впливу ззовні в повітряному просторі Російської Федерації, у некерованому стані був спрямований у напрямку міста Актау Республіки Казахстан. Незважаючи на те, що були людські жертви та постраждалі, завдяки високому професіоналізму, відвазі та сміливості пілотів та бортпровідників літак здійснив аварійну посадку, і частину пасажирів було врятовано.
Керуючись пунктом 23 статті 109 Конституції Азербайджанської Республіки, ухвалюю:
За високий професіоналізм, відвагу та самовідданість, виявлені при виконанні службових обов'язків та врятуванні життя пасажирів під час катастрофи пасажирського літака «Embraer 190» Закритого акціонерного товариства «Азербайджан Хава Йолари», що виконував рейс Баку-Грозний (Російська Федерація), нагородити наступних осіб:
Званням «Національний Герой Азербайджану»:
Кшнякіна Ігоря Івановича (посмертно)
Калянінова Олександра Георгійовича (посмертно)
Алієву Окюму Джаліл Гизи (посмертно)

Національний герой Азербайджану (азерб. Azərbaycanın Milli Qəhrəmanı) – найвище звання Азербайджанської Республіки.
Звання присвоюється за особисту мужність та відвагу, виявлені при захисті суверенітету та територіальної цілісності Азербайджанської Республіки, забезпечення безпеки мирного населення. Звання надається громадянам Азербайджанської Республіки. Може бути присвоєно посмертно.
Медаль «Золота зірка» – медаль Національного героя Азербайджану. Найвищий ступінь відзнаки Азербайджанської Республіки.
Медаль є золотою восьмикінцевою зіркою з двогранними променями, з'єднаною з п'ятикутною пластиною. Внутрішня частина пластини обтягнута муаровою стрічкою, кольори якої відповідають прапору Азербайджанської Республіки (блакитний, червоний, зелений). На реверсі медалі у центрі є напис «Azərbaycanın Milli Qəhrəmanı».

6 січня 2025 року Президент Азербайджанської Республіки Ільхам Алієв зустрівся з членами сімей загиблого екіпажу пасажирського літака Embraer 190 ЗАТ «Азербайджанські авіалінії», що зазнав катастрофи при виконанні рейсу Баку–Грозний, і бортпровідниками, які вижили. Серед присутніх була матір Олександра Калянінова – Олена Юріївна.

Виступаючи на зустрічі, Президент Ільхам Алієв сказав: «25 грудня пасажирський літак AZAL, що летів маршрутом Баку–Грозний, внаслідок зовнішнього впливу поблизу міста Грозний втратив управління, отримав пошкодження і практично був приведений у некерований стан. Саме завдяки професіоналізму, героїзму та самовідданості пілотів літак зміг здійснити аварійну посадку у місті Актау.
Азербайджанська держава високо оцінила дії пілотів та всіх членів екіпажу. Моїм Розпорядженням після церемонії прощання з членами екіпажу троє з них – два пілоти та бортпровідниця були удостоєні звання “Національний герой”, а два бортпровідники нагороджені орденом “Рашадат” 1-го ступеня. Якби не професіоналізм і героїзм пілотів, то тих, хто вижив у цій катастрофі, не було б.
Як ви знаєте, було створено Державну комісію, вона функціонує. Водночас, за моєю вказівкою, прокуратура Азербайджану порушила кримінальну справу. Попереднє розслідування кримінальної справи ще раз підтверджує висловлену мною версію. Попередня інформація про це у нас була вже 29 грудня і в інтерв'ю Азербайджанському телебаченню після церемонії прощання я довів до азербайджанського народу як свою думку, так і інформацію, надану нам слідством. Я сказав, що азербайджанська громадськість буде регулярно поінформована про перебіг слідства.
Робочі групи прокуратури були відряджені до міст Грозного та Актау, де провели оперативну роботу. Ще раз говорю, є попередні дані. Звичайно, після завершення слідства ми надамо азербайджанській громадськості повну інформацію. Однак хочу ще раз звернути вашу увагу на один момент, про який я сказав 29 грудня: у місті Грозному операція “Килим”, тобто операція із закриття повітряного простору, була оголошена після того, як літак був обстріляний із землі. Це ще раз показує, що тут є дуже серйозні питання, які мають склад злочину. Зазвичай у разі виникнення небезпеки у повітряному просторі будь-якої країни він негайно закривається. Це діє у всіх країнах та має різні назви. У Росії це називають операцією “Килим”. Якщо була загроза повітряному простору Росії, то капітан літака мав бути негайно проінформований про це. Повітряний простір мав негайно закритися, і літак мав повернутися назад.
Мушу також зазначити, що приблизно за 10 днів до цієї авіакатастрофи аналогічний інцидент вже мав місце поблизу м. Грозний. Літак авіакомпанії AZAL з півдороги повернувся назад. Чому цього разу екіпаж літака не було попереджено? Звичайно, це покаже розслідування. Ще раз хочу сказати, що наявна у нас інформація заснована на правді. Спроби державних структур Росії зам'яти цей інцидент та наполягати на абсурдних версіях викликають у нас і подив, і жаль, і справедливе обурення. Загинули безневинні люди.
Повторюю, саме завдяки героїзму пілотів та членів екіпажу у цій катастрофі вижило близько 30 осіб, кілька з них отримали тяжкі поранення. Слід також зазначити, що більшість загиблих внаслідок аварії були громадянами Азербайджану. У той же час загинули громадяни Росії та Казахстану, а громадяни Киргизстану були поранені.
Про героїзм членів екіпажу я сказав під час церемонії прощання. Хочу ще раз сказати, це справді велика самовідданість. Я сказав, що швидше за все пілоти знали, що їм не вижити в цій катастрофі. Вони були досвідченими пілотами, саме завдяки своєму професіоналізму вони якимось чином зуміли довести літак, який перебував у некерованому стані, до місця і посадити його, хай це була і аварійна посадка. Інші члени екіпажу – бортпровідники також виявили холоднокровність. Вони продемонстрували велику хоробрість для того, щоб запобігти хаосу в літаку. Вони теж бачили, знали, що на них чекає. Напевно, навіть не сподівалися, що зможуть вийти із цієї ситуації неушкодженими. Стриманість, холоднокровність, хоробрість у такій ситуації, звичайно, зайвий раз показують їхні високі якості. Особливо, якщо врахувати, що двоє з бортпровідників були жінками.
Розпочався процес відкриття чорних скриньок. На нашу вимогу цей процес здійснюється в Бразилії. Я сказав про це в телеінтерв'ю 29 грудня – що ми, незважаючи на всі пропозиції та наполегливість, категорично заперечували проти відкриття чорних скриньок Міждержавним авіаційним комітетом. Тому що об'єктивність тут могла бути поставлена під сумнів. Якщо сказати юридичною мовою, тут могло б виникнути зіткнення інтересів. Тому за участю представників Азербайджану, Казахстану та Росії у Бразилії розпочато аналіз чорних скриньок, і, напевно, інформацію про це буде надано найближчим часом. Звичайно, всі питання, які досі не відкриті, будуть розкриті. Ясно як день те, що літак було приведено в некерований стан засобами радіоелектронної боротьби. Очевидно, що літак був пошкоджений внаслідок вогню, відкритого з землі. Але чому літак було відправлено до Актау? У нас поки що немає інформації про це. Це сталося за рішенням місцевих диспетчерів, чи пілоти зрозуміли, що засоби радіоелектронної боротьби в повітряному просторі Росії вже не дозволять їм приземлитися, і самі зробили цей вибір? Інформації про це ми поки що не маємо. Звичайно, після відкриття чорних скриньок вся ця інформація з'явиться.
Беручи до уваги дії членів екіпажу, ще раз хочу відзначити, що Азербайджанська держава удостоїла їх високими нагородами.
Я хочу ще раз висловити свої співчуття родинам членів екіпажу, а також сім'ям усіх загиблих в авіакатастрофі. Саме завдяки професіоналізму та безстрашності екіпажу, героїзму вдалося врятувати близько 30 осіб.
Напевно, ви теж стежите за тим, як ця трагічна новина висвітлюється у світовій пресі. Крім того, практично всі фахівці відзначають професіоналізм і героїзм пілотів, а також високі якості всіх інших членів екіпажу. Тому що в такій ситуації здійснити аварійну посадку і дотягнути до берега літак, який практично був некерований внаслідок стороннього впливу в повітряному просторі Росії, вимагало як професіоналізму, так і героїзму. Ніхто не розгубився, хоча, як я вже казав, члени екіпажу розуміли, що шансів на виживання практично немає. Пілоти, напевно, були впевнені в тому, що це їх останній рейс, але робили все для того, щоб врятувати людей. Це і є героїзм. Якщо і є критерії героїзму та самопожертви, то ось те, що зробили пілоти, так і має називатися.
Азербайджанська держава завжди гідно оцінювала діяльність і героїзм своїх синів і дочок, і цього разу також героїзм екіпажу був гідно оцінений. Трьом загиблим членам екіпажу було посмертно присвоєно високе звання “Національний герой”, двом членам екіпажу, що вижили, – також висока державна нагорода. Можливо це буде невеликою втіхою для родин, які втратили своїх близьких, але це є ставленням Азербайджанської держави до своїх громадян. Кожен загиблий є дорогим не лише для їхніх близьких та сімей, а й для Азербайджанської держави. І те, як ми оперативно зреагували на це, те, як принципово повели себе в цій ситуації, ще раз говорить про те, що життя кожного громадянина Азербайджану для нас безцінне, і ми вимагатимемо справедливості та покарання винних, які призвели до того, що громадяни Азербайджану загинули в цій катастрофі. Якби були вчасно вжиті заходи щодо закриття повітряного простору Росії в районі міста Грозний, якби було дотримано всіх правил наземних служб, а також координації між Збройними силами Російської Федерації та цивільними службами, цієї трагедії не сталося б.
Я не хочу поки що розкривати всі матеріали кримінальної справи, первинне розслідування та результати її мені доповіли, але можу з упевненістю сказати, що провина за те, що азербайджанські громадяни загинули в цій катастрофі, лежить на представниках Російської Федерації. І ми вимагаємо справедливості, ми вимагаємо покарання винних, ми вимагаємо повної прозорості та людської поведінки.
Те, що чорні скриньки були відправлені до Бразилії, також свідчить про те, що ми вимагаємо об'єктивності. Я вже про це говорив після церемонії прощання з екіпажем: якби ми з перших хвилин або годин побачили з боку офіційних кіл Російської Федерації спробу об'єктивно розслідувати цю трагедію, ми, швидше за все, погодилися б з тим, щоб розшифрування чорних скриньок здійснювалося б Міждержавним авіаційним комітетом. Ми з цією структурою співпрацювали протягом десятиліть і активно співпрацювали. І ця структура, по суті, займалася розслідуванням авіакатастроф на просторі колишнього СРСР.
Але коли ми побачили спробу зам'яти цю справу, списати це на якихось птахів чи вибух газового балона, природно, сумніви в мене та азербайджанської громадськості в об'єктивності розслідування цією структурою були досить серйозними. Зараз розшифровка чорних скриньок відбувається, і впевнений, що найближчим часом ми дізнаємося попередній результат, і все стане на свої місця і вся картина трагедії буде відома. І це, природно, буде важливим моментом у справі повного розслідування цієї трагедії та покарання винних у ній.
Я запросив членів сімей загиблих, а також членів екіпажу, щоб особисто вручити ці високі нагороди вам, ще раз висловити співчуття і заявити, що Азербайджанська держава буде завжди поряд з вами. І хочу до вас звернутися і попросити, щоб у будь-якій життєвій ситуації ви знали, що за вами стоїть сильна Азербайджанська держава. Міністерству цифрового розвитку та транспорту, а також “Азербайджан Хава Йоллари” доручено, щоб вони постійно були в контакті з вами, та будь-які питання, що вас турбують, щоб оперативно вирішувалися.
Ще раз прийміть мої співчуття і будьте певні, що ми цю справу, справу розслідування доведемо до кінця».

Після промови Президента відбулася церемонія нагородження.

Допоки живе пам’ять людська…

Урок пам’яті

У навчальних закладах Азербайджану проводяться уроки пам’яті на честь загиблих членів екіпажу збитого літака. Так, у березні 2025 року для учнів першого класу загальноосвітньої школи №273 Гарадазького району м. Баку був проведений відкритий урок, присвячений пам'яті Національного Героя Азербайджану Олександра Калянінова.

Одна з експозицій Музею цивільної авіації Азербайджану присвячена пам'яті про героїчний екіпаж

5 березня 2025 року у Музеї цивільної авіації Азербайджану було створено особисті фонди загиблих членів екіпажу пасажирського літака «Азербайджанських авіаліній», що розбився під час рейсу Баку-Грозний. Члени сімей передали на постійну музейну експозицію одяг, особисті речі, документи, фотографії своїх рідних.
Рішення про створення Музею цивільної авіації Азербайджану при Національній академії авіації ухвалив у квітні 2005 року держконцерн Azərbaycan Hava Yolları. З моменту відкриття у 2008 р. Музей знаходиться на першому поверсі чотириповерхового навчального корпусу, розташованого на території Національної Академії Авіації (м. Баку). У музейній експозиції десять розділів, окрема експозиція присвячена легендарним азербайджанським пілотам. Олександр Калянінов – випускник Національній академії авіації.

Документальний фільм «Останній політ»

31 березня 2025 р. азербайджанський телеканал Baku TV презентував документальный фильм «J2-8243: останній політ» (J2-8243: Son uçuş) про авіакатастрофу пасажирського літака авіакомпанії AZAL, який виконував рейс Баку-Грозний.
Режисеркою та авторкою проєкту є Кюбра Уйгун Сертдаг. Фільм складається з п'яти частин. Він розповідає про долі загиблих, тих, які вижили та тих, хто прийшли на допомогу.
У першій частині проєкту – «Жили-були» (Biri var idi, biri yox) – родичі та близькі діляться спогадами про командира повітряного судна Ігоря Кшнякіна, другого пілота Олександра Калянінова та бортпровідниці Хекуми Алієвої, які пожертвували своїм життям і виявили високий професіоналізм в критичній ситуації.
Друга частина під назвою «Все буде добре» (Hər şey yaxşı olacaq) присвячена оповіданням пасажирів, що вижили, і члена екіпажу Зульфугара Асадова.
У третій частині – «Актау» (Aktau) – представлені міркування казахстанських рятувальників, журналістів та очевидців, які прибули на місце трагедії одразу після авіатрощі.
У четвертій частині під назвою «Як усе сталося?» (Necə oldu?) висвітлюються події, що послідували за авіакатастрофою, включаючи рішення Президента Азербайджану Ільхама Алієва перервати візит до Росії та терміново повернутися до країни для проведення екстреної наради, також представлені думки експертів, політологів та представників AZAL.
Заключна частина – «Прощання» (Vida) – розповідає про нагородження загиблих і членів екіпажу, які вижили, за розпорядженням Президента Ільхама Алієва, надання професійної медичної допомоги постраждалим і підтримку з боку держави.

Імена загиблих – на гірській вершині

Увічнено пам'ять загиблих членів екіпажу та пасажирів внаслідок аварії літака Embraer 190.
Азербайджанські альпіністи встановили на території Державного історико-культурного та етнографічного заповідника «Хиналиг та Кочовий шлях» меморіальну табличку з іменами членів екіпажу та пасажирів, які загинули в авіакатастрофі.
На дошці вказані імена членів екіпажу – Ігоря Кшнякіна, Олександра Калянінова та Хекуми Алієвої, а також напис «На згадку про загиблих членів екіпажу та пасажирів».

Спогади про Олександра Калянінова

За спогадами друзів, Олександр був по-справжньому щасливий, коли літав. Був дуже хоробрим і принциповим, завжди доводив всі справи до кінця.

Анастасія Унчієва, подруга Олександра Калянінова: «Мій батько, теж пілот, і Олександр працювали разом. Він був неймовірно доброю людиною з прекрасною душею. Посмішка ніколи не покидала його обличчя».

Наїль Бектеміров, колишній бортмеханік-інструктор гелікоптерів Мі-8 Забратської авіакомпанії: «Колеги загиблих членів екіпажу знають, якою згуртованою є авіаційна спільнота, братерство авіаторів Азербайджану, як тісно переплелися долі пілотів. Я багато років знав батька Олександра Калянінова – Георгія і капітана повітряного судна Ігоря Кшнякіна. Ми свого часу почали літати в малій авіації в аеропортах Забрата, Гянджі, Євлаха».

Фариз Ібрагімов, сусід Олександра Калянінова: «Він виріс на моїх очах. Олександр із дитинства казав, що стане пілотом. Його покійний батько також був військовим льотчиком гелікоптера».

Спогади матері – Олени Юріївни

Перед кожним рейсом син завжди повідомляв матір про майбутній політ, а після повернення – що вже вдома і просив не турбуватися: «Ввечері, 24 грудня, він написав мені. Сказав, що вранці буде виконувати рейс до Грозного».

Олена згадує той трагічний день 25 грудня: «Я була на дачі. Зателефонувала мама друга Саші – Камрана. Повідомила, що літак рейсу Баку–Грозний впав. До середини того дня близькі ховали від мене телефон, не підпускали до телевізора, говорили, що є інформація про трьох членів екіпажу, які вижили. Вже було відомо про загибель командира та стюардеси Хокуми».

Однак надія зникла у Олени, коли вона побачила відео, на якому літак падає носом, і вибух під час торкання землі: «Кабіна екіпажу вибухнула миттєво. Я зрозуміла, що Саші більше немає. І все одно свідомість відмовлялася приймати цю реальність. Раптом станеться диво і сина не торкнеться полум'я, нехай із будь-якими травмами, але тільки б живий… Та дива не сталося».

Коли колеги Олександра прийшли до його матері, щоб висловити співчуття, вона звернулася до них з єдиним питанням: «Хлопці, скажіть, тільки чесно – він не мучився перед смертю?». Для Олени була нестерпною думка, що її дитина в останні секунди життя відчувала пекельні муки. Але пілоти сказали, що смерть була миттєвою...

У соціальних мережах Олена Юріївна написала, що часто поринає у спогади, пов'язані з сином. Присвятила йому вірші, у яких зазначила, що матері, які втратили дітей, живуть не змістовно, вони просто існують на цьому світі:
«Зачем молодые уходят ?…
Они даже сами не знают …
А, может быть, Ангелов светлых
Надолго сюда не пускают?» (2 січня 2025)

Олена Юріївна прокоментувала попередні результати розслідування авіаційної катастрофи: «У звіті сказано, що ушкодження літак отримав внаслідок зовнішнього впливу. Версія у російських ЗМІ про птахів безглузда. Це які птахи повинні бути, щоб наскрізь пробити обшивку літака?! Екіпаж спочатку називав ймовірну причину зовнішнього удару та втрати керованості повітряного судна – зіткнення зі зграєю птахів. Пілоти через свою людську шляхетність, високу моральність не могли навіть припустити, що по пасажирському літаку, мирним людям може бути випущена ракета. Це жахлива трагедія.
Азербайджан збирає доказову базу для звернення до міжнародного суду через катастрофу літака. Думаю, що Бог і правда на нашому боці. Росія має визнати факт своєї провини. Злочинців мають покарати. Нехай усі ті, хто винний, до кінця усвідомлять ступінь скоєного, скільки горя вони завдали, забравши життя чиїхось матерів, батьків, сестер, братів, дітей. Скільки сімей осиротіли. Впевнена, що наш Президент Ільхам Алієв доб'ється правди, доб'ється справедливості і доведе всьому світу, що так чинити не можна. Цей злочин суперечить усім людським нормам».

«Кімната пам’яті»

Для матері немає нічого страшнішого ніж втрата дитини. Адже кожна дитина – це надія, продовження роду, втілення мрій та сподівань. Коли її не стає, втрачається опора та сенс життя.

Олена Юріївна втратила єдиного сина. Після загибелі Олександра вона зберігає все, що з ним пов’язано. Що їй дає сил жити далі? Пам’ять.

Проживаючи горе, мама облаштувала «кімнату пам’яті» про загиблого сина у квартирі, де Олександр провів усе своє коротке життя, де робив у дитинстві перші кроки, бавився, навчався.

Так нічого і не змінилося в його кімнаті: багато речей зі спогадами. Наприклад, улюблена чашка для чаю, кросівки, у яких займався спортом, у шафі його льотна форма.
– Мені здається, що ці речі залишають його тепло і запах. Коли мені особливо важко на душі, я розмовляю з ними, наче з живими,– каже жінка.

На столі у рамці – велике фото Олександра у парадній формі пілота, поряд – біла свічка.
– Щороку, у день народження сина, ми з татом з самого ранку приходили до нього у кімнату і тихенько на вушко говорили привітання, а потім заціловували. Навіть, коли вже старший був, робили це за традицією. У наші з чоловіком дні народження синуля нас міцно обіймав та казав, як він нас любить і що ми – найкращі.
– Тепер щоранку заходжу сюди, щоб із сином привітатись. Тут відчуваю його ауру. Для мене усе це – найцінніші спогади. З часом повішаю на стінах більше світлин. Олександрова кімната – це, насамперед, моя пам'ять про сина. Але якщо хтось приходить подивитися, я не проти.

Біля дверей кімнати подовгу лежить домашній улюбленець лабрадор Моллі; втративши кращого друга, тепер він охороняє маму Героя від кожного шереху.

Олена розповідає відвідувачам про те, яким був Олександр у звичайному житті, чим захоплювався, про що мріяв, показує особисті речі сина, його грамоти, листи. Тут серед іншого – альбом зі спогадами про нього…

Олександр цікавився світовими релігіями. На полицях – його улюблені книги, серед яких – «Новий завіт», «Тлумачення священного Корану», «Аґні Йога з коментарями», «Таємна доктрина. Космогенез».

Він поспішав жити, але втілити в життя мрію про сім'ю і дітей так і не встиг. Настільки був відданий авіаційній справі, що просто не мав часу на особисте життя.

Важко підібрати слова, щоб заспокоїти материнське серце, яке втратило найдорожче у світі – свою дитину.

«Для мене пам’ять про Олександра дуже важлива. І хоча так не вистачає почути теплого і жаданого слова “мама”, мені приємно, що мого сина, який віддав своє життя, рятуючи життя людей, що перебували на борту літака, будуть пам’ятати і шанувати», –зазначила матір Національного героя Азербайджану.

Світла згадка про Олександра Калянінова завжди житиме в пам’яті азербайджанського та українського народів – пам'ять про Героя, який не пошкодував свого життя заради порятунку життів пасажирів зраненого літака.